Хвороба Паркінсона має чи не найбільші темпи поширення з-поміж неврологічних захворювань. За оцінками експертів, у світі налічується 4 млн пацієнтів з хворобою Паркінсона та кількість буде зростати, оскільки людство стрімко старіє.

Згідно зі статистикою МОЗ в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона. Кожного року з цим діагнозом реєструють понад 2 500 українців.

За статистичними даними закладів охорони здоров'я Дніпропетровської області у 2024 році проліковано стаціонарно 41 580 хворих на неврологічну патологію, з них з хворобою Паркінсона – 503, що складає 1,2% від усіх неврологічних захворювань.

У 2023 році проліковано стаціонарно 29614 хворих на неврологічну патологію, з них хворобою Паркінсона – 427, що складає 1,4% від усіх неврологічних захворювань.

Хвороба Паркінсона має три основні симптоми:

• тремтіння — тремор, який зазвичай починається з голови й руки (частіше, коли кінцівка розслаблена);

• брадикінезія — уповільнення руху, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму, що може ускладнювати повсякденні завдання і призвести до характерного повільного пересування дуже маленькими кроками;

• ригідність — скутість і напруга у м’язах, що може ускладнити переміщення і вираз обличчя, а також може призвести до болісних м’язових спазмів (дистонія).

Хворі мають характерний зовнішній вигляд, зокрема, постави: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена.

Хвороба Паркінсона розвивається внаслідок утрати нервових клітин у частині мозку, яку називають сірою субстанцією.

Симптоми хвороби Паркінсона зазвичай починають розвиватися, коли близько 80% нервових клітин у субстанції мозку були втрачені.

Істинна етіологія захворювання залишається невідомою. На думку науковців, велике значення мають генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення). Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у клітинах головного мозку.

Приблизно у 1% пацієнтів хвороба передається генетично. Що старшою стає людина, то більшає ймовірність захворіти. Спеціального попереднього обстеження не існує.

Бувають рідкісні типи, де можна визначити конкретну причину:

• паркінсонізм, зумовлений медикаментозними препарами,

• інші прогресивні стани мозку,

• цереброваскулярні захворювання.

У разі виявлення симптомів хвороби Паркінсона необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження. Існують спеціальні методи діагностики, які допомагають виявити цю хворобу на ранніх стадіях (спеціальні неврологічні тести, нейропсихологічне тестування, МРТ та інші). Сучасні досягнення у вивченні причин цієї хвороби, створення нових лікарських препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя пацієнтів на тривалий час. Якщо людина при виявленні в неї хвороби Паркінсона не проходитиме курс лікування, то вона з часом втрачає здатність рухатися самостійно та потребує постійної сторонньої допомоги.

Наразі, не існує способу лікування хвороби Паркінсона, але доступні методи, які допомагають полегшити симптоми та підтримувати якість життя:

• підтримувальна терапія — наприклад, фізіотерапія;

• медикаменти;

• хірургія (у деяких випадках).

Частково попередити судинний паркінсонізм можна профілактикою та лікуванням гіпертонічної хвороби. Так, запобігти хворобі Паркінсона допоможе органічне харчування, свіжі овочі та фрукти, вітаміни, регулярні фізичні вправи, ходьба, захоплення хобі, їзда на велосипеді, уникання стресу (у складній життєвій ситуації треба намагатися відшукати позитивні моменти).