Туберкульоз (ТБ) — це інфекційне бактеріальне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, яка найчастіше вражає легені. ТБ передається краплинним шляхом від людини з активною респіраторною формою до людини. Спочатку хвороба протікає приховано, і людина часто не звертає уваги на тривале погане самопочуття або намагається лікувати «застуду» та «кашель» самостійно. Тому лікування такого хворого розпочинається пізно і вимагає більших затрат часу та зусиль. Туберкульоз входить до переліку 10-ти найбільш смертельно небезпечних інфекційних захворювань світу, незважаючи на його виліковність.
Основні симптоми захворювання ТБ:
кашель понад 2 тижні;
підвищена температура тіла понад 7 днів;
утруднене дихання;
біль у грудях;
поганий апетит, постійна слабкість;
безпричинна втрата ваги;
підвищена пітливість, особливо вночі;
кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).
Хто може захворіти на туберкульоз?
На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі мають більший ризик виникнення захворювання, а саме:
діти і дорослі, які живуть з ВІЛ;
контактні діти і дорослі;
особи, які працюють або працювали в минулому у виробничих
умовах із впливом діоксиду кремнію;
особи, які перебувають в місцях позбавлення волі, або тільки звільнились;
медичні працівники;
особи з вперше виявленими фіброзними змінами легень, які не отримували лікування від ТБ;
особи з захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету;
особи, які зловживають алкоголем чи вживають наркотики;
мігранти, в тому числі ВПО;
військовослужбовці;
особи, які перебувають за межею бідності;
особи без визначеного місця проживання;
особи, які раніше лікувались від ТБ;
особи з хронічними респіраторними захворюваннями;
особи із захворюванням на пневмонію;
курці;
особи із дефіцитом харчування або особи з індексом маси тіла ≤ 18;
особи із гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
особи із хронічною нирковою недостатністю;
особи старші 60 років;
породілі;
особи, які перебувають у ЗОЗ психо-неврологічного профілю;
особи, які живуть у притулках.
Тож раннє виявлення хворих на ТБ, а також своєчасний початок та дотримання режиму специфічної терапії хвороби мають вирішальне значення для попередження передачі захворювання та покращення результатів лікування пацієнта. На початку 2023 року в Україні оновили стандарти медичної допомоги при туберкульозі, щоб вони відповідали останнім рекомендаціям ВООЗ.
Пріоритетним та першочерговим методом діагностики є мікробіологічний тест — для якого пацієнт здає мокротиння, оскільки він дозволяє правильно встановити діагноз та якнайшвидше призначити ефективну схему лікування.
Спочатку зазвичай застосовують молекулярно-генетичний метод дослідження Xpert MTB/Rif, який дає змогу за декілька годин не лише підтвердити наявність цього захворювання, а й визначити чутливість до рифампіцину — препарату, який часто застосовують для лікування туберкульозу. За допомогою цього методу можна досліджувати не лише мокротиння, а й інші біологічні рідини, у тому числі кал у дітей, які ще не вміють відкашлювати мокротиння. В українських медзакладах інстальовано 286 систем Xpert MTB/Rif.
Для діагностики туберкульозу також застосовують такі обстеження, як рентгенографія або комп’ютерна томографія органів грудної клітки. При позалегеневих формах туберкульозу окрім цих методів можуть використовувати ультразвукове дослідження, бронхоскопію тощо.
Якщо не вдалось підтвердити туберкульоз за допомогою вищезазначених методів діагностики, застосовується біопсія з отриманням матеріалу та подальшого мікробіологічного та морфологічного дослідження.
На сьогодні в Україні доступні всі методи діагностики туберкульозу, що рекомендовані ВООЗ. Усі послуги з виявлення, діагностики та лікування туберкульозу є безоплатними для пацієнтів.
Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (вакцинація, хіміопрофілактика), санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.
Соціальна профілактика направлена на:
оздоровлення умов зовнішнього середовища;
підвищення матеріального добробуту населення;
укріплення здоров’я дітей та населення;
поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
розвиток фізичної культури й спорту;
проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.
Санітарна профілактика ставить перед собою цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення протиепідемічних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі та на робочому місці хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).
Специфічна профілактика туберкульозу – проведення вакцинації вакциною БЦЖ, хіміопрофілактика.
Вакцинацію проводять новонародженим (в пологовому будинку на 3-5 день життя) і не інфікованим туберкульозом здоровим дітям, які не вакциновані у пологовому будинку та у яких проба Манту негативна. Між пробою Манту і вакцинацією повинно пройти 3-14 днів. Ревакцинація не проводиться.
Хіміопрофілактику проводять протитуберкульозними препаратами людям, які знаходяться в контакті з хворим на активний туберкульоз та людям з високою чутливістю до туберкуліну.
Неспецифічна профілактика - для активного виявлення хворих туберкульозом на ранніх стадіях захворювання проводять флюорографічне обстеження населення. Профілактична флюорографія дозволяє своєчасно виявити такі небезпечні захворювання легень як: злоякісні новоутворення легень і туберкульоз. Обов’язкове флюорографічне обстеження проводять щорічно населенню старше 14 років. Забороняються ці обстеження вагітним жінкам.
Також пам’ятаймо, що потрібно дотримуватись здорового способу життя, правильного режиму праці та відпочинку, мати збалансоване повноцінне харчування, менше перевтомлюватись, оберігатись від стресів.
Кожен українець має усвідомити, що його життя і його тривалість залежить, в першу чергу, від нього самого. Дбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких.